Регіон Токай знаходиться всього лише в 110 км від кордону з Україною. Це так близько і так просто (УРА, безвіз!!!), що, відпочиваючи майже в будь-якому регіоні Карпат або подорожуючи Європою, можна виділити 1-2 дні на відвідування Токаю. Повірте, цей регіон того вартує.
В цій статті я розкажу вам, звичайно ж, про їжу цього регіону. Але говорити про Токай та не згадати про вино просто неможливо! Тому саме з нього ми й розпочнемо.
Вина Токаю
Токайські вина – це завжди білі вина. Завжди! Якщо вам продають рожеве або червоне вино з наклейкою токайського, знайте – вам брешуть.
В Токаї немає одного або декількох заводів по виробництву та розливу вина. І цей момент дуже важливий – токайські вина не масового виробництва. Як же насправді роблять вино?
Все просто. Законом визначено, що весь виноград (з переліком сортів), вирощений на Токайській горі та в радіусі 30 км навколо, вважається придатним для виробництва токайських вин. При цьому виробництво повинно відбуватися в цьому ж регіоні. Оскільки вся земля в цьому районі давно вже знаходиться у приватній власності, виходить, що різні сім‘ї володіють невеликими виноградниками і такими ж невеликими виноробнями. У кожній сім‘ї виходить трохи різне вино, але загальне у всіх – напис, що воно ТОКАЙСЬКЕ. Ані торгових марок, ні брендування у місцевого вина немає. 
Ми були на невеликому винному заводику біля підніжжя Токайської гори. Все дуже сучасно та чисто. Вино розливають у пластикові пляшки по 2 літри і в скло 0,75. На центральній вулиці Токаю ви можете купити і в упаковках по 3 та 5 літрів.
Давайте ще поговоримо про сорти токайського вина.
Фурмінт – класичне біле сухе токайське вино. Легка фруктова нота, загальний букет подобається багатьом, це вино я б назвала найуніверсальнішим.
Білий мускат – теж сухе вино, але з легкою нотою муската. Для мене вино стало відкриттям – я звикла, що мускат зазвичай напівсухий та навіть напівсолодкий. Мускат залишив дуже гарне враження.
Харшлевелю – напівсухе біле вино, хоча особисто на мій смак воно напівсолодке. Дуже фруктове, відмінно підходить до сорбетів.
Токайське асу – місцеве вино, що вражене пліснявою, виробляється із висушеного на гілці винограду, фактично з ізюму. Чесно – не пробувала, тому що в продажу не знайшла. Знаю, що не кожний рік виходить виробити асу. Можливо з цим і пов‘язана моя невдача.
Їжа Токаю
Токай знаходиться не просто під вулканічною горою, а ще й на місці злиття двох річок – Бодрога та Тиси. Тому характерним продуктом місцевої кухні являється річкова риба! Видно за цією причиною, що ці дві річки не швидкоплинні, до того ж каламутні (ріки просто коричневого кольору – але це не бруд, це – колір місцевого грунту), тут водяться карпи, коропи та соми.
І ось тут я хочу уточнити. В меню ресторанів пишуть, що це сом (catfish). Ось тільки я дуже добре знаю смак нашого дніпровського сома. І це не він. Місцеві соми менш жирні, більш схожі на налима. Ну або їх ловлять зовсім маленькими – в чому я сумніваюсь, філе досить велике. Мені було важливо це розповісти, тому шо я знаю загальне відношення до сому, як до жирної риби, але виявляється це не завжди так.
Угорська кухня – дуже жирна та ситна. Тому тут з рибою поступають просто: смажать її в клярі. Так, це смачно, але регулярно це їсти важко.
А ось страва, яка мене вразила, – це місцевий рибний суп холасли. Готується із дрібної річної риби і в ньому, звичайно ж, багато папріки. Я дізналась секрет цього супу і обов‘язково повторю його, так що чекайте на рецепт!
Ще одне здивування – це саморобна паста з місцевого сиру. Схоже на домашні італійські ньоккі з рікотти, але подається з угорським гуляшем. У підсумку виходить чудова страва, в якій класичний гуляш звучить по-іншому.
Що стосується ресторанів, то і тут діє класичне правило – чим далі від центру, тим смачніша їжа. Токай – містечко маленьке, тому далі – це 10 хвилин від центру пішки. Раджу ресторан Horgony недалеко від арени (місцеві підкажуть) на березі річки Бодрог. Інтер’єр сумний, але їжа дуже смачна! Правда врахуйте, що якщо вас четверо, замовляйте не більше 3-х страв – порції просто величезні. І забудьте про фігуру 🙂
Ще в Токаї хвалять місцеву кав‘ярню Kaveporkolo Manufaktura. Так, їх каву можна пити (на відміну від іншої кави в Угорщині), але не захват.
Де жити і що дивитись
Жити в Токаї краще в квартирах або гестхаусах. Готелів всього декілька і вони жахливо виглядають. Для броні апартаментів я використовую Airbnb – якщо ви зареєструєтесь по моїм посиланням, то отримаєте 15$ знижки на проживання.
Головна ж пам‘ятка Токая – це музей. Їх насправді два: старий, в будинку найбільшого токайського винороба, та новий, інтерактивний. Варто побувати в обох. А ще прогулятися уздовж річок та забратися на пагорб на місці злиття Бодрога і Тиси.
Що привезти з Токаю
Вино і сушену паприку – думаю, це і так ясно! Але ще я виявила невеликий господарський магазинчик на вулиці Vasvari. У ньому ми купили посуд – казан та глибоке деко для випічки угорського виробництва. Коштує посуд дуже дешево (біля 200 грн=8$) за деко, при цьому якість відмінна! У відео про заморозку овочів на хвилині 3:15 я показую це деко.
Решта сувенірів стандартні – кепки, футболки і магніти 🙂
Гастрономічні подорожі завжди надихають! Не забудьте підписатися на оновлення блогу, щоб першими дізнатися, коли я приготую справжній угорський гуляш і холасли!
